ІНСТИТУЦІЙНІ ПАСТКИ У ПІДПРИЄМНИЦТВІ: СУБ’ЄКТНО-ОБ’ЄКТНИЙ ПІДХІД

Вашків Олександр Павлович,
к.е.н., доцент кафедри економіки підприємств і корпорацій Тернопільського національного економічного університету
Вашків Олеся Олександрівна,
студентка Навчально-наукового інституту міжнародних відносин ім. Б.Д.Гаврилишина

ІНСТИТУЦІЙНІ ПАСТКИ У ПІДПРИЄМНИЦТВІ: СУБ’ЄКТНО-ОБ’ЄКТНИЙ ПІДХІД

Розвиток української економіки від початку 90-х років ХХ ст. супроводжувався і супроводжується процесами, що часто не співвідносяться з прогнозованими результатами. Інституційні зміни часто призводили до появи і поширення неочікуваних економічних явищ. Серед них варто виділити таке явище, як інституційна пастка. Серед найпоширеніших в українській економіці інституційних пасток слід виділити ухилення від податків, тіньову економіку та корупцію.
Сьогодні питанням інституційних пасток, причинам і механізмам їх появи, впливу на розвиток економічних систем та шляхам виходу з них приділяється значна увага. Зокрема, серед вітчизняних теоретичних досліджень значний науковий інтерес становлять праці Н. Ющенка, Є. Чаусовської, В. Ляшенка. У практичному плані специфіка прояву окремих видів інституційних пасток розглядається у наукових працях І. Зайцева, М. Нашкерської,  А. Базилюк, С. Коваленка, В. Поповича, О. Вашківа, І. Мазур, А. Скрипника, А. Вдовиченко та ін. Серед зарубіжних дослідників заслуговують на увагу праці Д. Норта, В. Полтеровича, А. Олейніка, В. Вольчика, М. Скорєва, Є. Брендєлєвої та ін.
Основу механізму формування інституційних пасток в економічній системі складають ефект координації, ефект удосконалення (навчання), ефект поєднання, культурна інерція і лобіювання. Саме через ці ефекти підприємницькі структури виявляють себе, з одного боку, як суб’єкт інституційної пастки, з іншого – як її об’єкт.
Спробуємо з’ясувати означені моменти, розглянувши класичні види інституційних пасток. Першою і найпоширенішою із інституційних пасток є ухилення від податків. Ухилення від податків можна розглядати як свідомі протизаконні дії платників, спрямовані на несплату податків через заниження відомостей про величину доходів чи вартість майна, які підлягають оподаткуванню, або повне їх приховування [1, с. 587]. Одним з головних інституційних чинників ухилення від податків є нераціональна податкова політика держави. При цьому ухилення від податків виявляється більш ефективною поведінкою не лише з погляду окремого підприємця, але й суспільства в цілому. Високі податкові ставки і недосконала система примусу сплати податків змушує підприємницькі структури ухилятися від податків, оскільки такі дії для них є більш вигідними. Поширення цього явища серед значної кількості підприємств і фірм значно зменшує ймовірність їх виявлення, відтак – знижує можливі втрати для кожного неплатника. Це, у свою чергу, призводить до зростання масштабів ухилень від податкових платежів. Наступним етапом у ланцюжку поширення інституційної пастки є поява відповідної системи обслуговування ухиляння від податків: консультанти і розробники схем ухилення від податків, «податкові ями», фіктивні підприємницькі структури і т.п.
Сказане вище в основному стосується підприємств, фірм та інших економічних агентів з погляду об’єкта інституційної пастки. Підприємницькі структури як суб’єкт ухилення від податків на формальному і неформальному рівнях створює і удосконалює інституційні засади ухиляння від податків.
Ухилення від податкових платежів є одним з важливих чинників виникнення і поширення інших інституційних пасток – тіньової економіки і корупції. Тіньова економіка, за Е. Фейгом, це – «економічна діяльність, яка з будь-яких причин не враховується офіційною статистикою і не потрапляє до валового національного продукту» [цит. за: 2, с. 21]. Вітчизняні науковці А. Базилюк та С. Коваленко пояснюють феномен тіньової економіки як «результат порушення рівноваги між суб’єктами держави з приводу створення й розподілу продукту, що трапилося внаслідок дерегуляції економіки й порушення на цій основі балансу інтересів, а також через недостатність або недосконалість засобів ефективного контролю за чинними законодавством» [3, с. 18]. Відтак, найзагальнішим чинником, який породжує тіньову економіку, є надмірне регулювання державою економічних (розподільних) відносин. У цьому контексті тіньова економіка постає не тільки і не стільки причиною, скільки наслідком деформацій у легальній економіці, тобто є «результатом порушення рівноваги між суб’єктами держави з приводу створення й розподілу продукту» [3, с. 18]. «Бізнесменам зручніше бути в «тіні», оскільки «ціна легальності» – підпорядкування закону, набагато вища за «ціну позалегальності» – порушення чинного законодавства. Отже, нижчі або навіть відсутні транзакційні витрати спонукають бізнесменів здійснювати капіталізацію прибутку в Україні через тіньові механізми» [4, с. 81]. Причиною цього є високі податкові ставки і нерівномірність податкового навантаження, непрозорість і мінливість податкового законодавства, дискримінація суб’єктів господарської діяльності і втручання владних структур усіх рівнів у їх діяльність, корупція в органах влади і державного самоврядування.
А отже, можна констатувати, що тіньова економіка є своєрідним «природним» механізмом адаптації економічної системи до ущербної фінансово-економічної політики держави, яка дозволяє виправляти певні вади і недоречності існуючої моделі економічних відносин. Саме вона відіграє роль «подушки безпеки» для підприємців і населення. Неофіційна економіка швидше пристосовується до кризи і для багатьох українців стає єдиною можливістю підтримати прийнятний рівень життя. Що стосується підприємців, то відхід у тінь з метою скорочення витрат – це його природна реакція на посилення податкового тиску, погіршення економічної ситуації в країні і втрату довіри до влади.
Згідно із Законом України «Про боротьбу з корупцією» під поняттям корупції «розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг» [5]. Як явище економічне і асоціальне, корупція виникає в процесі реалізації тіньових економічних відносин між посадовими особами та іншими суб’єктами (у т.ч. суб’єктами підприємницької діяльності) з метою задоволення особистих інтересів шляхом комерціалізації суспільних благ і цінностей [6, с. 70]. Справедливою з цього приводу є теза Д. Норта: «Якщо держава володіє силою примусу, то люди, що нею керують, використовуватимуть цю силу в своїх інтересах за рахунок решти суспільства» [7, с. 80].
Механізм виникнення корупційної пастки дуже схожий на описані вище. В умовах неадекватності законодавства, нераціональної державної політики, високої диференціації доходів корумпована система тимчасово може виявитися економічно більш ефективною, порівняно з безкорупційною. Постійно удосконалюючись, вона набуває ієрархічної структури, поєднується з іншими інституційними пастками. Корупційна система, виникаючи за межами легальних інститутів, може сприяти скороченню транзакційних витрат у контрактних відносинах, за умови, що втручання держави призводить до негативних екстерналій. Так, скажімо, «видатки зумовлені затримками, зволіканнями, порушенням умов, бюрократичною тяганиною та повільним винесенням ухвали», можуть бути скорочені через хабар як засіб «прискорення операції» [8, с. 476].  При цьому закономірним є те, що не лише «отримані нечесним шляхом прибутки, а й усі бариші почасти визначені радше владою, ніж ефективністю» [8, с. 51]. У цьому контексті підприємство виступає як об’єкт корупції. Значення влади для діяльності підприємства стає все вагомішим – влада «часто впливає на рівень прибутку потужніше, ніж дешева робоча сила, нові технології або раціональний економічний розрахунок. Бізнесові організації в усіх справах – від баталій за бюджетні асиґнації до формування бюрократичної ієрархії – дедалі частіше керуються імперативами влади. Швидке примноження конфліктів довкола просування товарів і послуг, довкола наймання, передислокації заводів, запровадження новітніх машин чи виробів, довкола трансфертних вимог до ціноутворення, звітності, обліку видатків та визначення стандартів фінансової звітності» [8, с. 52] – усе це далеко не повний перелік тих аспектів, вирішуючи які за допомогою корупційних схем підприємство виявляє себе як суб’єкт корупції. У кінцевому підсумку така ситуація забезпечує ще більшу стійкість корупційної системи, відтак – погіршення інституційної рівноваги.
Підсумовуючи, слід зазначити, що для підприємницьких структур інституційна пастка виявляється у дуалістичній єдності: з одного боку, вона виступає елементом зовнішнього інституційного середовища, а отже, економічний агент виступає у ролі її об’єкта; з іншого – економічний агент прямо чи побічно може розширювати інституційні засади такої пастки, виступаючи, таким чином, її суб’єктом.
   

Література
1. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник : словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. – Львів : Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2005. – 714 с.
2. Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології : монографія / Володимир Михайлович Попович. – К. : Правові джерела, 1998. – 448 с.
3. Базилюк А.В. Тіньова економіка в Україні / А.В. Базилюк, С.О. Коваленко : монографія / наук. ред. В.Ф. Волик. – К. : НДЕІ Мінекономіки України, 1998. – 206 с.
4. Мазур І.І. Детінізація економіки як пріоритет економічної безпеки України / Ірина Іванівна Мазур // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 3. – С. 76–83.
5. Закон України «Про боротьбу з корупцією» // ВВР. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
6. Мазур І. Корупція як інститут тіньової економіки / І. Мазур // Економіка України. – 2005. – № 8. – С. 68–74.
7. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Даґлас Норт ; пер. з англ. І. Дзюб. – К. : Основи, 2000. – 198 с.
8. Тоффлер Е. Нова парадигма влади. Знання, багатство, сила / Елвін Тоффлер ; пер. з англ. Н. Бурдукової. – К. : Вид-во «АКТА», 2003. – 688 с.
9. Вашків, О. П. Адміністрування процесів функціонування підприємств та інституційні пастки / О. П. Вашків, Л. Л. Куц // Матеріали І-ої науково-практичної конференції «Ділове та державне адміністрування». – Луганськ-Слов’янськ, 2011. – С. 215–220.